21 червня у Києві було започатковано роботу Клубу Енергоефективності – комунікаційної платформи, покликаної налагодити діалог між владою, експертами, громадськістю та бізнесом в царині ефективного використання енергетичних ресурсів. В ході першого засіданні клубу, організованого за сприяння компанії Henkel Bautechnik Україна та Громадянської мережі ОПОРА, лідери думок обговорювали непросту, проте вкрай важливу тему на перетині економічної та соціальної площини – «Субсидія vs утеплення: який вибір є прагматичнішним для кінцевого споживача?»

В першому засіданні профільного клубу взяли участь Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик, керівник Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» Діана Корсакайте, експерт Енергетичної групи РПР Святослав Павлюк, заступник директора проекту GIZ «Енергоефективність у громадах» Іма Хренова-Шимкіна, народний депутат, член комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради Ігор Кононенко, проектний менеджер реформи енергетики Національної ради реформ Наталя Бойко, ключовий експерт компанії Henkel Bautechnik Україна Микола Пасько, директор департаменту соціальної політики ВБО «Інститут місцевого розвитку» Антон Левицький, Заступник директора компанії Rehau Олексій Біленко та Голова Правління ОСББ «В.Симоненка, 2-А» (м.Бровари) Андрій Саук.

Експерти Клубу енергоефективності

Модератор заходу – координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко – акцентувала на тому, що тема стимулювання населення до проведення енергоефективних заходів і пов’язане з нею питання житлових субсидій не дарма опинилися в фокусі обговорення: «Клуб енергоефективності об’єднує як представників законодачої і виконавчої влади, так і експертів, громадськість, будівельний бізнес. Ми разом уже сьогодні маємо вирішити як рухатися країні – шляхом проїдання бюджетних коштів на житлові субсидії, чи все ж віддаючи перевагу проведенню енергоефективних заходів, зокрема і у житловому фонді. Безумовно, водночас і різко відмовитися від субсидій неможливо через вагомі соціальні причини, але має бути серединний шлях, який призведе до перемоги системи енергозбереження над системою субсидій», – наголосила Тетяна Бойко.

Рекомендації Клубу Енергоефективності
Рекомендації Клубу Енергоефективності

Для того, аби краще зрозуміти, чи справді житлові субсидії напряму демотивують населення щодо проведення енергоефективних заходів, Святослав Павлюк закликав присутніх детальніше вивчити структуру отримувачів субсидій: «З 5,1 млн. отримувачів субсидій 1,9 млн – це одноособові домогосподарства і ще 1,4 млн домогосподарств – двоособові. Тобто 3,3 млн – це, скоріше за все, люди похилого віку, які не мають ні змоги, ні мотивації впроваджували енергоефективні заходи». Експерт підкреслив, що цим людям субсидії просто необхідні, щоби мати можливість користуватися комунальними благами. Разом із тим є чітке розуміння, що житлові субсидії – це перехідний варіант, а не базовий.

Рекомендації Клубу Енергоефективності
Рекомендації Клубу Енергоефективності

Проте – підкреслив експерт РПР – держава так і не запропонувала досі дієвої системи зміни політики в полі енергоефективності: «Щоб формувати політику, нам потрібно знати позиції відповідальних інституцій. А зараз Прем’єр-міністр Володимир Гройсман – за монетизацію субсидій, Геннадій Зубко – за створення Фонду Енергоефективності з власною версією поводження із субсидіями, Андрій Рева – противник монетизації, а Міністерство фінансів стверджує, що на це бракує бюджетних коштів. По суті цілий перелік міністерств або займаються реалізацією політики енергоефективності, або залучені до її виконання. Але реально жодне міністерство не відповідає за формування політики енергоефективності, і доки такої відповідальності не з’явиться – доти не буде якісних змін – висловив переконання Святослав Павлюк.

Експерти Клубу енергоефективності

Ігор Насалик, парируючи зауваження експерта, підкреслив, що точкою порозуміння між органами влади в цьому питанні стало нещодавнє засідання Національної ради реформ, присвячене темі енергоефективності. Шукають шляхи вирішення проблеми житлових субсидій міністри і у галузевих переговорах: «Ми запропонували нещодавно обговорили з Міністром [соціального захисту] Андрієм Ревою варіант керованої монетизації субсидій, зараз обговорюємо це питання з Геннадієм Зубком. Ідея полягає в тому, аби мешканцям певного пілотного міста ввести «енергетичні картки» з можливістю накопичення коштів, отриманих як житлову субсидію – і ці кошти можна було би витрачати не лише як плату за комунальні послуги, але і на енергоефективні заходи, аби не було нецільових витрат».

Експерти Клубу Енергоефективності

На іншій проблемі, що перешкоджає інтенсивному проведенню енергоефективних заходів, акцентував Ігор Кононенко: «Зараз державним банкам фактично не вигідно стимулювати тему теплих кредитів, адже їх адміністрування є доволі дорогим, а самі кредити – досить дрібні. Є ідея як боротися із цією проблемою – з ініціативи комітету ПЕК на рівні Тернопільської області банк видаватиме кредити не громадянам, а уповноваженим компаніям, які витрачатимуть їх на конкретні будинки, ОСББ, відпрацьовуватимуть механізм повернення цих коштів і відповідатимуть перед банком за це. Адміністративні витрати по такому збірному кредиту будуть значно менші – і це дасть шанс наростити кількість використаних коштів на заходи з енергозбереження», – зазначив Ігор Кононенко.

Серед проблем, які також сприяють утвердженню а Україні «системи субсидій» а не «системи енергозбереження», Антон Левицький назвав патерналістську психологію, коли споживачі сподіваються на вирішення своїх проблем державою, тоді як самостійно мали би робити певні зусилля, наприклад – встановлювати лічильники або проводити енергоефективні заходи. В свою чергу, Андрій Саук вказав на фактично повну відсутність комунікаційної державної політики, яка би стимулювала усвідомлення населенням невідворотності зростання тарифів і – відповідно – потреби в термомодернізації будинків. «На державному рівні потрібно переходити від піару житлових субсидій до піару енергоефективності», – підтримала думку експерта Наталія Бойко.

Діана Корсакайте, яка довгий час працювала в Литві в царині енергоефективності, поділилася досвідом державної політики наших європейських сусідів: «М’які методи стимулювання енергоефективності – такі як інформаційні кампанії – мають супроводжуватися більш жорсткими. В Литві існувала норма: якщо людина отримує соціальні дотації, проте не бере участі в заходах з енергоефективності для свого будинку – значить ці дотації зменшуються. Також дієвий механізм – делегувати рішення щодо призначення субсидій на місця, щоби не допустити нецільових витрат цих коштів, адже на рівні муніципалітетів краще знають, де сім’я реально потребує допомоги, а де лише імітує таку потребу». Також експерт звернула увагу на потребу повного комерційного обліку комунальних послуг – адже споживання за нормативами не може стимулювати проведення енергоефективних заходів.

Експерти Клубу енергоефективності

Микола Пасько зазначив, що нинішній механізм субсидій дозволив українцям пережити стрибок у вартості тарифів, але тепер все більше зусиль необхідно докладати у напрямку енергоефективності. «За різними оцінками, загальна вартість комплексної теплової санації в Україні становить близько 870 млрд грн. Населення в Україні у 2005-2015 роках заплатило за газ $10,9 млрд. при загальній вартості спожитого ресурсу – $64,5 млрд. На субсидування газу для населення у той же період Україна витратила $53,9 млрд. Виходить, ми могли в період 2005-2015 за кошти, розтрачені на субсидування розбитої інфраструктури, реформувати ЖКГ на 100% і отримати тепле житло, що споживає мінімум необхідних ресурсів. Єдиний висновок, який слід зробити з цього – це те, що ми якомога швидше маємо замінити ідею субсидування ідеєю енергоефективності.», – переконаний Микола Пасько.

Зрештою, експерти Клубу енергоефективності зійшлися на позиції: житлові субсидії і справді необхідні, проте з року в рік їх потрібно скорочувати, як і кількість отримувачів – тільки так є можливість оздоровити державний бюджет. Разом із тим – необхідно стимулювати проведення заходів з енергозбереження, а для цього має з’явитися відповідальний за політику енергоефективності державний орган, а також чітка і узгоджена на рівні законодавчої та виконавчої влади позиція щодо системи реформування галузі. Іще один необхідний крок в цьому напрямку – чітка і зважена комунікаційна політика, яка замість попереднього меседжа «субсидію може отримати майже кожен» має запропонувати новий – «субсидія – не вічна, проводь енергомодернізацію вже зараз».

Більше інформації про Клуб Енергоефективності.

Оцініть статтю:
[Всього оцінок: 1 Середній рейтинг: 5]

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here