Як опалюватися: централізовано чи індивідуально?

    Постійне зростання тарифів на опалення змушують населення шукати способи, як зменшити свої платежі. Багато наших співгромадян бачить цей шлях у відмові від централізованої системи опалення та перехід на індивідуальне. Чи раціональний такий вибір?

    0
    153
    смог у Кракові, джерело https://www.euractiv.com/

    Практично у всіх розвинутих країнах світу для опалення багатоквартирних житлових будинків застосовуються централізовані системи. Не є винятком і Україна. Свого часу, рівень їх застосування в містах нашої країни наближався до 100%. При цьому, в технічному плані ці системи були дуже прості та дешеві, зовсім не орієнтовані на енергозаощадження та вирішували лише одне завдання – опалити помешкання громадян. На загал, суспільство не цікавило, скільки на це піде енергоресурсів, оскільки вони коштували копійки. Населення теж не переймалося необхідністю зберігати теплову енергію, бо плата за неї була суто символічна.

    Ситуація кардинально змінилось після набуття Україною незалежності. Країні бракувало власних енергоресурсів, в першу чергу газу, а їх вартість стала формуватися на ринкових засадах і це вже були не копійки, а спочатку сотні, а далі тисячі гривень. Все це призводило до зростання вартості теплової енергії і відповідно поступового підвищення тарифів за її споживання для населення. Рахунки за опалення для більшості населення країни ставали все вищими, а стан систем централізованого опалення не давав  можливостей для їх зменшення. Треба було шукати вихід з такої ситуації.

    Сусідні країни на Заході, які опинились в схожому становищі (для прикладу, Польща, Чехія, Словаччина) виходили з нього шляхом термомодернізації систем централізованого теплопостачання. Сучасні технології, які десятиріччями відпрацьовувалися фахівцями провідних країн, давали таку можливість. Завдяки цьому наші сусіди доволі швидко вийшли зі скрутного становища та зберегли системи централізованого опалення своїх багатоквартирних будинків, зробивши їх енергоефективними. І сьогодні вони відповідають кращим європейським аналогам. Відповідно громадяни цих країн стали менше сплачувати за опалення своїх помешкань, почали дбайливо ставитись до витрат теплової енергії на опалення.

    магістральні тепломережі з попередньою ізоляцією

    В Україні проблему намагались вирішити іншим шляхом – за рахунок автономних та індивідуальних (поквартирних) систем опалення та відмови від централізованих систем. На перший погляд, такий підхід є доцільним: населення позбавляється залежності від теплопостачальника, саме задає собі комфортні температурні умови проживання і, що найголовніше, – таке рішення сьогодні здається найбільш економічним. Завдяки таким перевагам мешканці багатьох багатоквартирних будинків і навіть міст відмовились від централізованого теплопостачання та перейшли на автономне або індивідуальне. Як правило, місцеві органи самоуправління підтримують такі ініціативи населення та надають їм всіляку допомогу. Поведінка місцевих посадовців зрозуміла – вони знімають з себе відповідальність за всі негаразди, які доволі часто трапляються під час опалювального періоду, перекладаючи все це на населення. Питання в тому, наскільки це вигідне самим мешканцям та державі.

    Вийшовши з-під залежності від теплопостачальників, населення потрапляє в залежність від постачальників енергоресурсів (газу або електроенергії). В їх помешканнях з’являється обладнання, яке потребує виконання особливих умов безпеки. Обладнання, де використовується газ або тверде паливо, негативно впливає на навколишнє середовище, забруднюючи його. Не все так просто з економічністю переходу на автономне або індивідуальне опалення. Сьогодні, коли тарифи на  газ для населення набагато нижчі ніж для теплокомуненерго, так і є, але завтра, коли тарифи зрівняються (а це буде обов’язково, враховуючи євроінтеграційні процеси в країні) утримання індивідуальних опалювальних систем буде дорожче за сплату послуг при централізованому теплопостачанні.

    Як свідчить практика, будинки на автономному або індивідуальному опаленні споживають приблизно в півтора – два рази більше енергоресурсів ніж ті самі будинки, що термомодернізовані та підключені до систем централізованого теплопостачання. Тобто в державному масштабі перехід на поквартирне опалення багатоквартирних будинків призведе не до економії енергоресурсів, а навпаки – до значних перевитрат. До цього треба додати необхідність переобладнання внутрішніх будинкових газорозподільчих або електричних мереж, бо вони не зможуть забезпечити підвищене навантаження, що безумовно виникає при переході на індивідуальне опалення. На державу також ляже питання необхідності подолання екологічних наслідків такого переходу. З такими проблемами вже мали справи наші сусіди. Так, в Кракові частина міста опалюється за рахунок індивідуальних систем, що призводить до критичного забруднення центра міста в зимовий період. Для поліпшення екології цього району за кошти місцевого бюджету зараз активно ведуться роботи по підключенню житлових будинків центру до централізованих систем опалення.

    Не можна не враховувати і ще один важливий організаційний момент, щоб багатоквартирний будинок перевести на індивідуальне опалення, необхідна згода всіх співвласників цього будинку. Досягти такої згоди буває доволі складно, а частковий перехід на індивідуальне опалення (коли його запроваджують деякі співвласники будинку) по закону неможливий, тому що в цьому випадку стає непрацездатною централізована система опалення будинку, а це вже задає шкоди тим мешканцям, які не перешли на індивідуальне опалення.

    Цих аргументів мало б бути достатньо, щоб пріоритетом в розв’язанні питань сталого розвитку теплопостачання в нашій країні стала модернізація та підвищення ефективності централізованих систем. Досить шукати якийсь свій особливий шлях, а робити так, як це робиться в розвинутих країнах.

    При цьому не знімається необхідність всебічних обґрунтувань, коли вирішується таке важливе питання як теплозабезпечення житлового фонду країни. Перш за все це стосується місцевих органів влади. На основі всебічного аналізу стану дійсних систем  теплопостачання в кожному місті, треба розробити програми їх розвитку на перспективу з урахуванням всіх аспектів – економічних, технічних, екологічних і т.і. І головним при цьому повинно бути не зняття з себе відповідальності, як це на жаль часто буває сьогодні, а навпаки турбота про створення комфортних умов проживання для всіх громадян свого міста або селища. Зрозуміло, що такий підхід буде вимагати більше зусиль з боку міського керівництва, це і робота з населенням, і пошук інвестицій, і організація процесу термомодернізації, але і результат вагомий – сучасна, досконала, економічна, екологічна і ефективна система опалення міста, комфортна та малозатратна для всіх верств населення.

    В Україні вже є перші приклади розуміння такого підходу. Так в Тернополі, проаналізувавши як власний досвід, так і досвід інших міст по впровадженню індивідуальних систем опалення, взято курс на збереження та вдосконалення наявних систем централізованого теплопостачання. Керівництвом міста та місцевими комунальними службами розроблена відповідна міська програма розвитку централізованого теплопостачання, проводиться велика роз’яснювальна та інформаційна робота серед населення, залучаються необхідні фінансові ресурси як з місцевого бюджету, так і пільгові кредитні кошти міжнародних організацій, почалась робота по заміні застарілих теплопунктів на сучасні індивідуальні та багато іншого. Мета тернополян – створити сталу систему теплопостачання міста європейського рівня.

    модульний тепловий пункт перед встановленням у багатоквартирному будинку

    Такий досвід заслуговує на увагу з боку керівництва країни, всілякої підтримки і розповсюдження. Апробований в багатьох країнах шлях модернізації систем централізованого теплопостачання і тепломодернізації наявного житлового фонду це той шлях, якій дійсно дасть можливість нашій країні реально в рази скоротити використання енергоресурсів і рівень теплоспоживання і значно знизити навантаження на населення по сплаті за житлово-комунальні послуги.

    На завершення слід зазначити, що рішення про перехід на індивідуальне опалення повинно прийматись усіма співвласниками будинку з всебічним обґрунтуванням і з урахуванням всіх факторів, наведених вище. Перед тим, як вкладати кошти в налаштування індивідуального опалення, слід ретельно прорахувати який економічний ефект це принесе всім співвласникам будинку. Можливо, що за ці кошти можна термомодернізувати свій будинок і отримати більш вагомі результати.

    О. Горбатовський, заслужений будівельник України, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки.

     

     

     

    Оцініть статтю:
    [Всього оцінок: 1 Середній рейтинг: 2]

    НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

    Please enter your comment!
    Please enter your name here