Напевно, більшість людей ніколи не задумувались, як в їхнє помешкання потрапляє тепло. Звичайно, всі знають, що тепло надходить по тепломагістралі від ТЕЦ або котельні. В уявленні багатьох остання асоціюється з палаючою топкою і кочегаром, який лопатою закидає вугілля в цю топку. Очевидно, такий стереотип досить далекий від того, як все працює сьогодні.

Які бувають види

Сучасні котельні – це високотехнологічні комплекси, які об’єднують котлоагрегати, різне котельно-допоміжне обладнання і засоби автоматизації, призначені генерувати теплову енергію. Їхня класифікація дуже різноманітна і залежить від багатьох факторів:

  • призначення (опалювальні, промислові, змішані);
  • розміщення (окремо розташовані, вбудовані-прибудовані, дахові);
  • вживаного палива (газові, рідкопаливні, твердопаливні, багатопаливні);
  • установлених теплоагрегатів (парові, водонагрівальні, змішані, діатермічні);
  • кількості споживачів, яких обслуговують (автономні, групові, районні).

Незважаючи на таке розмаїття типів, їхні технології мають багато спільного, хоча є і незначні відмінності.

З чого складається

Основним приладом будь-якої котельні є котельний агрегат, або, простіше кажучи, котел.

Сучасні котельні агрегати
Сучасні котельні агрегати

Класифікація котельних агрегатів також доволі широка і залежить від вживаного палива, призначення, продуктивності, міцності, робочого тиску і т. ін. Цим і зумовлена величезна номенклатура котлів, яку сьогодні пропонують різні виробники на ринку.

Будь-який котел має в собі такі основні елементи:

  • топкова камера (топка) – в ній спалюється паливо;
  • поверхні нагріву (топкові екрани) – мережа труб для циркуляції робочого середовища (вода, пар, пароводяна суміш).

Температура в топці досягає 1600-1800°С, і завдяки променевому теплообміну між нагрітими газами і топковими екранами нагрівається робоче середовище. Також в спеціальних приладах – економайзерах – збираються димові гази, які виходять з топкової камери, а їх теплова енергія використовується для підігріву води.

Для ефективної роботи котла використовується цілий ряд котельно-допоміжного обладнання і насамперед система підготовки і подачі палива. Так, для котлів, які працюють на вугіллі, необхідні установки для пилоприготування і подачі пилоподібного палива в топкову камеру. Для котлів, які працюють на мазуті – відповідне мазутне хазяйство, з попереднім підігрівом мазуту. Газове хазяйство – для газових котлів. Щоб забезпечити постійний процес згорання, необхідно подавати велику кількість повітря в топкову камеру – і тому у всіх котлах встановлено спеціальні вентилятори. У свою чергу, димососи використовуються, щоб видаляти димові гази. В трактах димовидалення перед викидом в атмосферу через димову трубу встановлюють спеціальні фільтри і золоуловлювачі, щоб очищувати відпрацьовані гази. Твердопаливні коти мають також пристрої для видалення шлаку і золи з топкової камери.

Які потрібно ресурси

Технічна вода має бути позбавлена будь-яких домішок і солей, які призводять до корозії і утворення накипу, що знижує ефективність котлоагрегата. Через це система водопідготовки є одним з найважливіших елементів в сучасних умовах. Спочатку вода пропускається через фільтри з активованим вугіллям і так очищується від непотрібних домішок і солей. Ці фільтри потребують постійного промивання спеціальним сольовим розчином, і сіль для котельні є таким же необхідним ресурсом, як і паливо і витрачається тоннами. Далі очищена вода надходить на деаератори, де під дією температури і тиску з неї видаляють зайвий кисень, який негативно впливає на роботу котлоагрегата. Завдяки цій процедурі до котла надходить дуже чиста вода.

Будь-яка котельня споживає велику кількість електроенергії. Численні насоси, засувки з електроприводами, електродвигуни різних пристроїв, засоби автоматизації і протиаварійні системи працюють на електричній енергії.

Переваги і вади газових моделей

Серед опалювальних котелень найбільш поширеними сьогодні є газові моделі. Передусім це можна пояснити високим ККД сучасних газових котлів (він наближується до 100%), простотою в експлуатації і екологічністю, якщо порівняти з іншими типами. Разом з цим, суттєвою вадою газових котелень є їхня підвищена небезпека, пов’язана з необхідністю використання газу під великим тиском, щоб забезпечити його повноцінне згорання. Це вимагає високої точності і якості монтажу газопровідних мереж, в іншому разі будь-який, навіть найменший, витік газу може призвести до невиправних наслідків, до того ж підвідні магістралі перебувають безпосередньо біля джерела відкритого вогню – топки.

Те ж саме стосується і одного різновиду газової котельні – так званої дахової котельні. За своєю суттю це автономне джерело теплової, і доцільність його застосування зазвичай допускається в умовах, коли є технічні або економічні труднощі з підключенням конкретної будівлі до систем централізованого теплопостачання. Наприклад, у разі дефіциту теплових потужностей в районі, де розташована будівля, або коли є значне віддалення від наявних тепломагістралей. Незважаючи на низку переваг дахових котелень (незалежність від зовнішніх постачальників теплової енергії, відсутність постійного персоналу для обслуговування, цілорічна робота і т. ін.), є ще один важливий фактор, що впливає на їх застосування. Він знову-таки пов’язаний з необхідністю використовувати газ під великим тиском. Під’єднати таку котельню до побутової газової мережі, де використовується низький тиск, неможливо: потрібен спеціальний газопровід (зазвичай середнього тиску 5 кПа до 0,3 Мпа). При тому будь-які перепади тиску (особливо в бік зниження) будуть призводити до збоїв в роботі, частих зупинок, що, у свою чергу, потребує установки складних систем автоматики і протипожежного контролю.

Варто також відзначити, що реалії нашого життя суттєво впливають на застосування того чи іншого типу котельного обладнання і загалом котелень. Так постійний ріст тарифів на газ і «політика» Укрнафтогазу щодо погашення боргів за спожиті енергоресурси змушує багатьох власників котелень переводити їх на інші види палива. Передусім це стосується невеликих котельних установок, які переобладнують на використання дрів, пелетів, торфу і т. ін. Перебої в постачанні вугілля призвели до підвищеного попиту на багатопаливні котли. Індивідуальні домовласники стали активніше впроваджувати нетрадиційні джерела енергії: сонячні колектори для гарячого водопостачання, фотовольтажні установки для вироблення електроенергії і подальшого її використання для електроопалення своїх будинків.

Загалом, це позитивна тенденція. Пошук альтернатив завжди сприяє прогресу і цьому значною мірою сприяє наявність широкої номенклатури сучасних технологій і відповідного обладнання, зокрема і в галузі виробництва теплової енергії.

Оцініть статтю:
[Всього оцінок: 1 Середній рейтинг: 5]

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here